Один запис базується на кількох фортепіанних нотах; інший використовує довгий, стійкий звук синтезатора. У третьому записі з’являється флейта або ніжний ударний пульс. Усе це можна описати як музику для спа та відпочинку, хоча вони пропонують зовсім інші враження від прослуховування.
Наведені нижче п’ять підходів допомагають виразити ці відмінності словами. Деякі є широкими стилями; інші описують вплив або тип аранжування. Їхні межі перетинаються: фортепіано може бути частиною ембієнту, а акустичний інструмент може з’явитися в даунтемпі.
1. Ембієнт: тон і час
У спокійній ембієнтній музиці часто важко точно визначити початок нової фрази. Звуки зберігаються, накладаються один на одного та повільно змінюють щільність. Тон привертає увагу більше, ніж куплет, приспів чи яскраво виражений ритм.
Альбом Ambient 1: Music for Airports Brian Eno, виданий у 1978 році, є важливим моментом в історії цієї музики. пов’язує альбом із чіткою концепцією ембієнту як музики для середовища. Він пропонує спосіб думати про звук як частину простору. Сучасна спа-музика залучає ніжнішу частину набагато ширшого світу ембієнту.
